Dictator Simulator: 1984 — симулятор влади в кабінеті диктатора
Уся гра відбувається за одним столом. Ти граєш за Гацколку, старіючого правителя вигаданої східноєвропейської країни Граднар, рік — 1984. До кабінету по черзі заходять міністри, генерали, прості жителі та торговці з чорного ринку. Кожен приносить прохання або пропозицію, а ти натискаєш «схвалити» або «відхилити». Інших дій немає — ніякого будівництва і карти, лише потік рішень. Якщо хочеться навпаки будувати країну будівлями й військами, це робиться в Forge of Empires.
Чотири шкали, які не можна обнулити
Кожне рішення рухає чотири показники: населення, казну, владу держави та рівень життя. Достатньо одному впасти до нуля — режим падає, партія закінчується. Пастка в тому, що провал двосторонній. Занадто м’які рішення призводять до повалення, занадто жорсткі викликають бунти. Тому одна лінія поведінки не працює: доводиться чергувати підкуп, поступки й тиск. Тримати кілька шкал одразу потрібно і в Elvenar, але там це мирний розвиток міста без ризику втратити все за один хід.
Донька та її прохання
Окреме джерело проблем — розбалувана донька, яка заходить у кабінет між відвідувачами. Вона вимагає приватну балетну школу, дорогі машини, ферму тарганів. Відмовляти їй підряд не варто: серед безглуздих вимог іноді трапляється ідея, яка справді приносить користь.